Інтелектуальний контроль жорстких дисків. Надійність архіву починається з накопичувача

Жорсткий диск — найбільш навантажений компонент відеореєстратора. Камери й мережа можуть працювати стабільно, але деградація накопичувача майже завжди проявляється пізніше і «тихо»: архів записується з пропусками, окремі фрагменти не відтворюються, з’являються помилки читання та запису. Тому грамотна експлуатація системи відеоспостереження починається не з камер і навіть не з налаштувань запису, а з контролю стану накопичувача.

У реєстраторах DS-7600NI-Q/K та DS-7700NI-Q/I цей контроль реалізовано двома ключовими інструментами у веб-інтерфейсі, які показані на скріншотах:

1. Самодіагностика диска (S.M.A.R.T. налаштування) — оцінка стану за внутрішніми параметрами накопичувача та запуск самотестування.
2. Перевірка поверхні (Виявлення поганого сектора) — пошук пошкоджених ділянок із візуальною картою блоків.

Нижче — повна інструкція з обох розділів із розшифруванням елементів інтерфейсу та зрозумілим алгоритмом дій.

1) Де це знаходиться у веб-інтерфейсі

Відкрийте веб-інтерфейс реєстратора → Конфігурація → розділ зберігання/дисків (ліворуч) → вкладка «Виявлення жорсткого диска».

На сторінці доступні дві підвкладки:

• «S.M.A.R.T. налаштування»
• «Виявлення поганого сектора»

2) Самодіагностика диска — «S.M.A.R.T. налаштування»

2.1. Призначення

Самодіагностика — це контроль параметрів, які веде сам накопичувач: температура, статистика помилок, ознаки зносу, напрацювання та інші показники надійності. Це інструмент раннього попередження, який дозволяє побачити погіршення стану диска ще до втрати архіву.

2.2. Елементи інтерфейсу 

Прапорець «Продовжуйте використовувати цей диск, коли самоаналіз не вдається»
Дозволяє продовжувати експлуатацію диска, навіть якщо самооцінка або самодіагностика не пройдена.
Практичний зміст: не зупиняти роботу при поганому стані диска. Використовувати обережно — це підвищує ризик втрати архіву у разі деградації накопичувача.

«HDD №» (наприклад HDD-1)
Вибір диска для контролю (актуально, якщо встановлено декілька накопичувачів).

«Статус самотестування»
Поточний стан тесту: до запуску — «не перевірено», далі — «виконується» та «завершено» (формулювання залежать від версії інтерфейсу).

«Тип самотестування» (наприклад «Короткий тест»)
Вибір режиму самотестування. Типова логіка:

1. короткий — швидкий індикатор наявності явних проблем;
2. розширений — глибший і триваліший, доцільний при підозрах або за регламентом.

Кнопка «Почати самотестування»
Запуск обраного тесту.

Показники стану диска (рядки під кнопкою)
На скріншоті відображені типові значення:

1. Температура (наприклад 36°C) — критично важливий параметр, оскільки перегрів прискорює знос.
2. Напрацювання (наприклад «1429 день») — побічно відображає вік і навантаження.
3. Самоаналіз — «пройдено / не пройдено».
4. Повна оцінка — підсумковий стан («функціональний» тощо).

Таблиця «S.M.A.R.T. інформація»
Перелік параметрів диска. Навіть без детального аналізу кожного пункту варто звертати увагу на:

1. зміну статусів з «норма» на попередження;
2. появу помилок там, де раніше було 0;
3. погіршення показників у динаміці (динаміка важливіша за разовий знімок).

Кнопка «Зберегти»
Збереження налаштувань (зокрема логіки «дозволити/не дозволити використання диска при провалі самооцінки»).

2.3. Рекомендований порядок дій

1. Оберіть диск у полі HDD №.
2. Запустіть короткий тест.
3. Оцініть:

• температуру;
• підсумкову оцінку;
• відсутність попереджень і помилок;
• появу нових помилок у таблиці параметрів.

За наявності сумнівів перейдіть до перевірки поверхні диска (наступний розділ). Самодіагностика показує «сигнали», а карта поверхні підтверджує реальний стан.

3) Виявлення поганого сектора

3.1. Призначення

Це поблокова перевірка поверхні диска з візуальною картою. Інструмент потрібен для виявлення пошкоджених ділянок і оцінки масштабу деградації. Особливо корисний при проблемах із записом або відтворенням та під час планового обслуговування.

3.2. Елементи інтерфейсу (за скріншотом «Виявлення поганого сектора»)

«HDD №»
Вибір диска для перевірки.

«Тип тесту» (наприклад «Повне виявлення»)
Режим сканування. Повна перевірка є найбільш інформативною, але займає більше часу.

Кнопка «Почати виявлення»
Запуск сканування поверхні.

Поле карти (сітка)
Графічна карта поверхні диска, поділена на блоки.

Легенда кольорів:

1. Зелений «Постійний запис» — ділянка використовується для запису та працює коректно.
2. Червоний «Пошкоджено» — пошкоджені блоки (критично).
3. Жовтий «Виключення» — виключені зони (ділянки, які система обходить).

Інформаційний блок праворуч:

• ємність диска;
• розмір блоку (одиниця перевірки);
• статус перевірки;
• кількість помилок.

Кнопки керування (внизу):

1. Пауза — призупинення процесу;
2. Скасувати — скасування перевірки.

3.3. Як правильно запускати перевірку

1. Виконуйте перевірку у період мінімального навантаження, оскільки під час сканування зростає навантаження на диск.
2. Оберіть диск → «Повне виявлення» → «Почати виявлення».
3. Після завершення оцініть:

• наявність червоних зон;
• появу виключених ділянок;
• кількість зафіксованих помилок.

4) Як трактувати результати та приймати рішення

Норма

• Температура стабільна.
• Самоаналіз пройдено, повна оцінка позитивна.
• На карті поверхні немає пошкоджень, кількість помилок — 0.

Можна продовжувати експлуатацію, повторювати перевірки за регламентом.

Початкова деградація

• З’являються поодинокі помилки.
• Є попередження, але карта поверхні без виражених пошкоджень або з поодинокими проблемними блоками.

Треба щоб був диск під відеоспостереження, повторити перевірку через певний інтервал, підготувати заміну (краще планово, ніж аварійно).

Високий ризик втрати архіву

• Кількість помилок зростає.
• З’являються помітні пошкоджені області та/або виключені зони.
• Архів відтворюється нестабільно.

Заміна диска є пріоритетною. Форматування не усуває фізичну деградацію і зазвичай дає лише короткочасний ефект.

Підсумок

Інтелектуальний контроль жорстких дисків у DS-7600NI-Q/K та DS-7700NI-Q/I — це два взаємодоповнюючі інструменти: самодіагностика показує ранні ознаки проблем, а перевірка поверхні дає наочне підтвердження стану накопичувача.

Надійність архіву справді починається з накопичувача — і саме регулярна діагностика дисків перетворює зберігання відеоданих з «сподіваємося, що записується» на керовану та передбачувану систему.