Чому відеоаналітика не завжди допомагає?

Прості сценарії та очікування, що не виправдовуються

Відеоаналітика давно перестала бути «іграшкою» в системах відеоспостереження. У базовому вигляді вона виконує прості правила: фіксує перетин лінії, вторгнення в зону, появу або зникнення об’єкта, саботаж камери. Проте на практиці замовники часто очікують від аналітики того, чого вона не зобов’язана (і іноді не може) забезпечити без правильних умов, коректного налаштування та організаційних процесів. Ця стаття допоможе зрозуміти, коли аналітика дійсно окупається, а коли перетворюється на джерело хибних тривог і розчарувань.

1. Що таке «корисна відеоаналітика» у реальному проєкті

Корисна аналітика — це не «розумна камера», а керований інструмент зменшення втрат часу та коштів. Якщо спростити, вона приносить користь тоді, коли:

• є чітко сформульоване завдання (що саме вважається подією і що робити після її фіксації);
• є вимірюваний ефект (скорочення часу реакції, зменшення кількості обходів, зниження втрат від крадіжок або проникнень);
• є умови для стабільної роботи (камера встановлена правильно, освітлення передбачуване, сцена не хаотична);
• є процес реагування (хто і як підтверджує тривогу, які дії виконуються далі).

За відсутності хоча б одного з цих пунктів аналітика або не дасть результату, або «подаватиме сигнали» без практичної користі.

2. Коли відеоаналітика потрібна і працює ефективно

Сценарій A. Перетин лінії

Де працює найкраще:

• периметр складу або бази, огорожі;
• в’їзд/виїзд, шлагбаум, прохідна;
• коридори, вузькі проходи, технологічні зони.

Чому це корисно:

• подія формалізується: «перетнув лінію у визначеному напрямку»;
• мінімум варіантів трактування — менше хибних тривог;
• зручно налаштовувати напрямки (вхід/вихід).

На що звернути увагу:

• лінію має перетинати сам об’єкт, а не його тінь;
• камера повинна дивитися на лінію під кутом, а не вздовж неї;
• потрібно прибрати «шум» у кадрі: дерева, прапори, воду, інтенсивний рух фону.

Сценарій B. Вторгнення в зону

Де працює найкраще:

• закриті зони на виробництві (небезпечні ділянки);
• задні двори магазинів, зони розвантаження у неробочий час;
• дахи, технічні приміщення, складські ворота вночі.

Чому це корисно:

• правило просте: «об’єкт з’явився там, де його бути не повинно»;
• за правильних умов можна досягти стабільної детекції.

Важливі моменти:

• зона має справді бути маловідвідуваною;
• необхідно враховувати розклад (вдень активність може бути легітимною);
• потрібно правильно задати мінімальний розмір об’єкта і чутливість, щоб уникнути спрацювань на тварин, тіні чи опади.

Сценарій C. Виявлення залишених або зниклих об’єктів

Де працює:

• холи, вестибюлі, зони очікування без хаотичного руху;
• склади та приміщення, де предмети не повинні з’являтися самостійно.

Чому це корисно:

• допомагає підтримувати безпеку та дисципліну: «підозрілий предмет», «зникла цінність».

Обмеження:

• у місцях із постійним потоком людей і рухомими предметами (візки, коробки) цей сценарій часто дає багато хибних тривог.

Сценарій D. Саботаж камери (закриття, розфокусування, зміна сцени)

Де актуально:

• магазини, під’їзди, парковки, де камера фізично доступна людині.

Чому це важливо:

• камера, закрита навіть на кілька хвилин, створює «вікно» для інциденту.

Умова успіху:

• коректне налаштування чутливості, інакше можливі хибні спрацювання через зміни освітлення.

3. Коли відеоаналітика марна або навіть шкідлива

Ситуація 1. Відсутній процес реагування

Якщо тривоги ніхто не підтверджує і немає регламенту дій:

• кількість сповіщень зростає;
• оператор звикає до них і перестає реагувати;
• аналітика втрачає практичний сенс.

Ситуація 2. Надто «жива» і непередбачувана сцена

Типові приклади:

• дерева, кущі, тіні, сніг або дощ у променях прожекторів;
• вода з відблисками та ряб’ю;
• сильне зустрічне світло, різкі перепади освітлення;
• комахи біля ІЧ-підсвітки вночі.

У таких умовах базова аналітика часто перетворюється на генератор подій.

Ситуація 3. Камера встановлена неправильно

Поширені помилки:

• занадто широкий кут огляду, об’єкт малий у кадрі;
• камера «дивиться» вздовж огорожі;
• неправильна висота встановлення;
• пересвіт ІЧ-підсвітки, брудне скло, відблиски.

Якщо об’єкт займає замало пікселів, аналітика починає «вгадувати», а не визначати.

Ситуація 4. Завищені очікування від «штучного інтелекту»

Типові нереалістичні очікування:

• автоматичне розпізнавання «хто свій, а хто ні» без додаткових умов;
• «розуміння намірів» людини;
• повна відсутність хибних тривог за будь-якої погоди;
• визначення крадіжки лише за поведінкою.

Базові сценарії «лінія/зона» для цього не призначені.

4. Основні причини хибних тривог у простих сценаріях

1. Тіні та світло: фари, відблиски, прожектори.
2. Погодні умови: сніг, дощ, туман, комахи.
3. Рух фону: дерева, банери, вода.
4. Неправильний розмір об’єкта в кадрі.
5. Надмірна чутливість налаштувань.

Практичне правило: якщо з 100 тривог за зміну 95 є хибними — проєкт вважається невдалим.

5. Як правильно формувати очікування

Реалістичні очікування

• фіксація підозрілих подій і прискорення реакції;
• зменшення потреби в постійному візуальному контролі;
• фокус уваги персоналу на рідкісних подіях.

Нереалістичні очікування

• абсолютна безпомилковість у складних умовах;
• повна заміна охорони;
• «саморозуміння» контексту без налаштувань і тестування.

6. Де відеоаналітика дійсно виправдана?

Відеоаналітика зазвичай доцільна, якщо виконуються щонайменше чотири умови:

• є конкретна зона або лінія та чітке правило події;
• події відбуваються рідко, а не постійно;
• сцена стабільна з точки зору освітлення і фону;
• камера забезпечує достатній розмір об’єкта в кадрі;
• визначено відповідального за реакцію і порядок дій;
• передбачено час на тестування та коригування налаштувань.

Якщо більшість відповідей «ні», аналітика, швидше за все, не дасть очікуваного ефекту.

7. Межа між «потрібно» і «марно»

Відеоаналітика виправдана там, де подію можна описати простим правилом і забезпечити передбачувану сцену: лінія, зона, вторгнення, прохідна, технологічна ділянка, нічний периметр без хаотичного руху.

Вона марна там, де немає процесу реагування, сцена постійно змінюється або очікування базуються на міфі про «всемогутній штучний інтелект».